Визубень, -бня, м. Зазубрина.
Кістриця, -ці, ж. = костриця.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя.
Осердак, -ка, м. Тулупчикъ безъ рукавовъ.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Предокучити, -чу, -чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати.