Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подоїти

Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОЇТИ"
Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево. Вх. Пч. І. 10.
Ду́мання, -ня, с. Мышленіе. К. Кр. 34.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Перетягани, -нів, мн. Переходъ гостей отъ тестя къ свекру во время свадьбы; также въ первое воскресенье послѣ свадьбы.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Тлити, тлю, тлиш, гл. Скоро и съ жадностью ѣсть. Вх. Зн. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.