Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білогрецький, -а, -е. .? В чистім полі при долині, при широкій доріженьці лежить козаченько молоденький білогрецький. Мет. 448.
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Погидувати, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку. Чуб. V. 1113.
Попідтинати, -на́ю, -єш, гл. Подрѣзать, подсѣчь, подрубить (во множествѣ).
Потривати, -ва́ю, -єш, гл. Погодить, повременить, подождать. Потривайте, я вам ще й не так зроблю. Ком. II. 8. Ось потривай лиш, — я тут брод знаю. ЗОЮР. I. 301.
Припиначка, -ки, ж. Веревка, которою привязываютъ скотъ для пастьбы. Рк. Левиц.
Припудити, -джу, -диш, гл. 1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох. 2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Ростоньки гл. ум. отъ рости. Ростоньки в костоньки. Мил. 36.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. Н. Вол. у.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.