Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо.
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Гаряч 2, -ча, -че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной.