Веселик, -ка, м. Названіе журавля, которое нужно употреблять относительно ихъ, когда они прилетаютъ весной, вм. журавель, иначе будешь журитися весь годъ.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Кенді Cм. кендя.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Cм. кінатов.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. Аж кружало витоптав, танцюючи. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем.
Ополудень нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство.