Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виріст, -росту, м. 1) Выростаніе. до виросту. Пока выростетъ. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. Валк. у. До виросту нехай живе у вас дівчина. Волч. у. сукня на виріст. Просторное, длинное платье. 2) Ростъ. МВ. ІІ. 15. На виріст невисокий. Ном. № 8615.
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Губа́ня, -ні, ж. Родъ нагольнаго тулупа безъ рукавовъ. Гол. Од. 80.
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Рк. Макс.
Осюдою нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою. Рудч. Ск. І. 208.
Плениця, -ці, ж. 1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева. Вх. Зн. 50. Желех. 2) = планиця. 3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці». Чуб. І. 166.
Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало. Стор. II. 36.
Покращати, -щаю, -єш, гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше.
Послушне нар. Покорно. Прошу послушне. Федьк.