Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Жні́йка, -ки, ж. Ум. отъ жнія.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Мовчли́вий, -а, -е. = мовчазливий. Черк. у. Вх. Зн. 36.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. І. 65 — 90. Ном. № 5296. На лощині пасеться стадо турів. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. Вх. Пч. І. 6. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. Канев. у. 4) Тур-царь. Турецкій царь. Гол. II. 30.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Шинар, -ра, м. см. цапар. Шух. І. 171.