Виплинути 2, -ну, -неш, гл. = виплисти. Кому щастя, той і на києві виплине.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
Козлина, -ни, ж.
1) Козье мясо.
2) Козья кожа. З козлини пошила чоботи.
Навкотка́ гра́ти. Игра въ дни праздника Пасхи: катаютъ яйца по желобку изъ лубка, иногда просто съ бугорка, и чье яйцо, катясь, ударится о другое, тотъ выигрываетъ.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Роз'ятрити, -ся. Cм. роз'ятрювати, -ся.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів.
2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.
