Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголос

Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОС"
Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Дереси́на, -ни, ж. Отдѣльный экземпляръ растенія горецъ. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Погукнути Cм. погукувати.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт. Ном. № 11433.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Упікати, -каю, -єш, сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл. 1) Упекать, упечь, выпечь. 2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. К. ПС. 32. Впослідити мене ніхто не схоче. К. ЦН. 200. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Г. Барв. 507. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Г. Барв. 448. Наша кохана мова зосталась упослідженою. К. XII. 121.
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.