Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголос

Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОС"
Бракувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116.
Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Ластівка, -ки, ж. 1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ном. № 309. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Н. п. Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Коцип. Прокинься, моя ластівочко. Шевч. 317. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Мкр. Н. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. МВ. ІІ. 12. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони. Чуб. V. 20. 2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками. 3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів. КС. 1893. XII. 449. 4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. Камен. у. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Грин. III. 115. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася! Чуб. V. 9.
Накропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накропить. Піп накропив святою водою.
Ослуга, -ги, ж. Услуга, прислуживаніе. Мені дайте... трьох льокаїв до ослуги. Чуб. II. 646.
Полковниця, -ці, ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.
Прилогом нар. Склонившись, наклонившись. Прилогом напився води. Вх. Зн. 55.
Розвінчувати, -чую, -єш, сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Розжарити, -рю, -риш, гл. Разогрѣть, накалить. Розжарити грубу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.