Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл. 1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка. Ном. стр. 302, № 432. 2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Мет. 180. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже. Ном. № 1412. 3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного. Н. п.
Відвідувати, -дую, -єш, сов. в. відвідати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдать. Сідлай, хлопче, коня вороного, — поїду одвідаю кохання свого. Чуб. V. 345. Матінко моя, відвідай мене. Мет. 245. Вони там були та й її відвідали. Зміев. у.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити. ЗОЮР. І. 26.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ. Желех.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ). Угор.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики 3. Св. Л. 299.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав. 2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Ном. № 9867. Cм. стикатися 2. 3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Ном. № 10865. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде. Камен. у.