Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Ли́сий Cм. лис, -а, -е. .
Львов'я́нка, -ки, ж. Львовянка, жительница Львова. Желех.
Незнай, -наю, м. Незнаніе. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106.
Пообсідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обсісти, но во множествѣ. Пообсідали кругом його жінка, батько й мати.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Хоріш, -роша, -ше = хорош. За свій гріш усюди хоріш. Ном. № 9638.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.