Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повтикати

Повтикати, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки. Левиц. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВТИКАТИ"
Виссати Cм. висисати.
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Істе, -того, с. 1) = іста. Кв. 2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. Н. п.
Качальня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья. Радом. у.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Порукатися, -каюся, -єшся, гл. Поздоровкаться за руку. Зустрілась, порукалася. Черк. у.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять. Вх. Лем. 458.
Робітник, -ка, м. Работникъ. Гроші добрий робітник, але поганий господарь. Ном. № 13484.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.