Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Далиня́, -ні́, ж. = Далечини.
Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли.
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма!
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Скрушити, -ся. Cм. скрушувати, -ся.
Ставатися, -стаюся, -єшся, сов. в. статися, -нуся, -нешся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Аби ваша думка сталася ділом. Конвалії сталися мені найлюбішими квітками. Ідол до Бога.... «Так і так мені стається: не попаду з моря землі винести.» 2) Случаться, случиться, произойти, совершиться. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Між нами стався такий великий гріх. Те станеться за нашого ще живота.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Cм. увчар.