Бісний, -а, -е. = біснуватий.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Окупатися, -паюся, -єшся, сов. в. окупитися, -плюся, -пишся, гл. Выкупаться, выкупиться, откупаться, откупиться.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ.
Скалитися, -люся, -лишся, гл. Скалиться. Скалиться, як собака на висівки.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися.
