Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повпихати

Повпихати, -ха́ю, -єш, гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВПИХАТИ"
Виробити, -ся. Cм. виробляти, -ся.
Джеркота́ння, -ня, с. = Джерґіт. Птаства джеркотання. К. Дз. 214.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Мі́сячко, -ка, м. Ум. отъ місяць.
Печать, -ти, ж. Печать. Чуб. II. 272. Ум. печатка.
Скра, -ри, ж. Искра.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Хожай, -жая, м. Мѣшокъ или котомка, которую торговцы-разносчики (щетинники) носятъ со своими товарами на спинѣ. Вас. 190.
Щипачок, -чка, м. Ум. отъ щипак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.