Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Закмітити у голові собі.
Лагун, -на, м. = мазниця (чумацкая для запасного дегтя).
Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ.
Осух, -ха, м. Сухарь изъ овсянаго хлѣба, засохшій кусокъ хлѣба. Cм. ум. Осушок.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Повиучувати слав'янські мови.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. З ними щоденним добром поділяюсь. Стали поділятися. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Грішми вони поділились. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!»
Пристигати, -га́ю, -єш, сов. в. пристигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Дині стали пристигать.
2) Застигать, застичь, постичь. Пристигла його нічка. Як пристигла козака нетягу нещасливая година, злая хуртовина, то відцуралася і притаманная родина.
3) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣвать, приспѣть. Баба-яга уже скоро сюди пристигне. Пристигла година. Пристиг у саму пору до старого.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати.
