Голотовода, -ди, м. Предводитель голоти, голи, бѣдняковъ. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. Дурний голотовода Ґанжа.
Зава́листий, -а, -е. Многоснѣжный (о зимѣ). Завалиста зіма.
Обсів, -ву, м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ.
Осад, -ду, м.
1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала.
2) = осада 4.
Розгидитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться гадкимъ, испортиться.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання.
Ступа 2, -пи, ж.
1) Шагъ, слѣдъ, стопа. Пішов буцім то в город тихою ступою. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. ступо́ю. Шагомъ. Їде собі ступою.
2) Слѣдъ.
3) вовча ступа. Раст. Lycopus cxaltatus. Вовча ступа пустила широке листя.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням.
2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує.
3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим.
