Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворітка

Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРІТКА"
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Горо́донько, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Крицевий, -а, -е. Стальной. Шух. І. 276.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Переспівати I Cм. переспівувати.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.