Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. вихолодитися, -джуся, -дишся, гл. Остывать, остыть. Конст. у.
Гу́сонька, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Понадкошувати, -шую, -єш, гл. Надкосить (во многихъ мѣстахъ).
Пообростати, -та́ємо, -єте, гл. Обрасти (во множествѣ). Гори лісом пообростали. Харьк. г.
Саджавка, -ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у.
Співувати, -вую, -єш, гл. Пѣвать. Вх. Лем. 469,