Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Посл.
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Корівонька и корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Лито́вський, -а, -е. = литвинський. литовський ціп на обидва бо́ки молотить — говорится о лгунахъ. Чуб. І. 262.
Лу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк.
Матерюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть посаженной матерью. Черк. у.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. Шевч. 2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. Черк. у.
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Смерть мене постигає саму. МВ. 1. 57. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою. Грин. ІІІ. 142.
Хрущище, -ща, м. Ув. отъ хрущ.