Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Босоногий, -а, -е. Босоногій. Боги, богині і півбоги, простоволосі, босоногі. Котл. Ен.
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Дерев'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Деревянѣть. 2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. І. 496.
Дра́ма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Шмигляти, -ля́ю, -єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.