Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. Харьк. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Хата, 95. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита. Левиц. Пов. 337.
Збармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Снять пѣну съ варящейся пищи. Черк. у.
Клапач, -ча, м. 1) Прозвище собаки (съ большими ушами?). Вх. Зн. 25. 2) Болтунъ. Желех. 3) Родъ кривого ножа. Вх. Уг. 244. Ум. клапачик.
Мали́к, -ка, м. = гамалик.  
Невладущий, -а, -е. Безсильный, безпомощный. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу, нетямну людину. K. МБ. XI. 146.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Перепартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить работу или предметъ какой либо, работая надъ нимъ; плохо сдѣлать.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати. Чуб. V. 339.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).