Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Зрізувати, -зую, -єш, сов. в. зрізати, зріжу, -жеш, гл. Срѣзывать, срѣзать. Їх зрізують, як спілий колос в полі. К. Іов. 54. Зріжу голову, вийму серце. Ном. стр. 303, № 473.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Осоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоромив. Ном. № 3664.
Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Хвальш, -ші, ж. Фальшь, надувательство, обманъ. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446.
Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.