Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. Н. Вол. у.
Загуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Закутить. А хазяїн так загулявся, що й усі можна бочки повивозить, — то й не чутиме. Рудч. Ск. II. 151.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Лепета́йло, -ла, с. Болтунъ, а въ загадкахъ названіе языка. Ном., стр. 297, № 222.
На́гле нар. = нагло. Котл. Ен. Нагле вмер. Нволынск. у.
Перевозити, -жу, -зиш, сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? Чуб. V. 785.бабу. Cм. баба. КС. 1887. VI. 480.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Порозстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разстричься (о многихъ).