Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цить

Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИТЬ"
'Б II. Cм. об.
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити. Мет. 146.
Пообідній, -я, -є. Послѣобѣденный. Передобідня година і пообідня. О. 1862. І. 81.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.