Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіджинати

Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЖИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЖИНАТИ"
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. Cм. оглобля.
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Лакерда, -ди, ж. Порода морской рыбы. Левиц. І.
Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Ном. № 9685. Латану свитину з каліки здіймають. Шевч. 219. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. Чуб. III. 320. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану? Шевч. 95.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене. Гол. IV. 506.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДЖИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.