Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Злупати, -паю, -єш, гл.
1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли.
2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє.
Льонни́й, -а́, -е́ Льняной. Льоннії обруси на столі. Льонна олія.
Набива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. наби́тися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку. 2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. 3) Заряжаться, зарядиться. 4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. 5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися.
Перевернути, -ся. Cм. перевертати, -ся.
Пересучий, -а, -е. Хуже чѣмъ сукинъ (бранное слово). Через ції пересучі брехні хоч і з хати не виходь.
Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці.
Уважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уважитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Приниматься, приняться во вниманіе, быть принятымъ во вниманіе. Хоч і невлюбима вона була, так нелюб'є забулося — лиха боля тільки на той час уважилася. .
2) — за що. Считаться чѣмъ.
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Шелеп щастя в хату.