Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив.
Каратись, -юся, -єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Караєшся ти страхом та бідою.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Погарикати, -каю, -єш, гл. Поворчать. Погарикай там, погарикай, — ось я тебе.
Прабабський, -а, -е. Относящійся къ прабабушкѣ, ей принадлежащій. Прабабські казали б казочки.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Сусідитися, -джуся, -дишся, гл. Сосѣдиться, присосѣживаться. Кожен свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині.
Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Чи се тая удівонька, що на розі хата? різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. Отсюда вѣроятно: тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». держатися хати. Cм. держатися. Ум. хатка, хатонька. хаточка. Хатки біленькі виглядають. Хаточки поховались у біленькі садки.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.