Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідночія, -чії, ж. = біднота. Желех.
Будівничий, -чого, м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Ном. № 1536. Життя злиденне. К. Досв. 37. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. Котл. Ен. VI. 38. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Змаститися, змащуся, -стишся, гл. Оскоромиться. Вх. Зн. 22. Зматчитися, чуся, чишся, гл. Объ ульѣ: лишиться матки.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Повимащати, -ща́ю, -єш, гл. То-же, что и вимастити, но во множествѣ. Ой сестричко Оленочко! І світлоньки повимащай, вікна красно повитирай. АД. І. 298.
Скупник, -ка, м. Скупщикъ.
Хлипання, -ня, с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.