Бочити, -чу, -чиш, гл. 1) Сбочивать, ѣхать въ сторону. Шейк. 2) Смотрѣть въ сторону.

Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).

Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.

Живе́ць, -вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанне для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. І. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.

Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Шевч. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Ном. № 348. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Стор. МПр. 51. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були! МВ. ІІ. 24. бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ком. І. 19. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Рудч. Ск. І. 137. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний! Гліб. 23.

Коречний прил. м. коре́чний млин. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ. Kolb. І. 61.

Поблизько нар. = поблизу.

Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ. Полт.

Прочхатися, -ха́юся, -єшся, гл. Прочихаться, вычихаться. Понюхав табаки, прочхавсь, протер очі полою. Кв.

Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Г. Барв. 293. Так аж снігом сипле за шкуру. Ном. № 4397. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Грин. III. 316. Ой сип сирівець та криши опеньки. Шевч. Сип воду! Kolb. І. 34. 3) Лить, отливать изъ металла. Шух. І. 273, 275, 281 — 284. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. (Стрижев.). 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом. Гн. I. 11.