Домива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доми́ти, -ми́ю, -єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Ошпарити Cм. ошпарювати.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. Дорожку скопила, руту посіяла. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна.
Трепнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. Cм. тріпнути, -ся.
Фальшивий Cм. хвальшивий.
Хвосток, -тка, хвосточок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.