Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють.
Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Закухарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заняться стряпней.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Підступ, -пу, м. Хитрость, коварство. Кого силою грабують, з кого підступом здирають.
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Він бреше, а ти побріхуєш.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила.
Спідлений, -а, -е. Сдѣлавшійся подлымъ. Може чиє ще не спідлене серце важко забється, до серця озветься.
Шлях, -ху, м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. не в шляху. Не по дорогѣ. Ум. шляшок, шляшечок.
Шолудивий, -а, -е. Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. З шолудивою головою та в дух.