Бовдур, -ра, м.
1) Дымовая труба. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Темним стовбом дим пішов з його бовдура.
2) Густой клубъ дыма, густая туча.
3) Шесть, жердь у рыболововъ.
4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!...
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость.
Халда-балда, м. Названіе волка въ загадкѣ. Прийшов халда-балда, узяв стрики-брики, почули пойники: вставайте, житники! сідайте на вівсяники, доганяйте халду-балду, одніміте стрики-брики.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій.
2) Бѣдный.