Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Віджати I Cм. віджимати.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна. Вх. Лем. 410.
Казковий, -а, -е. Сказочный. Желех. Кулишъ.
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Надруба́ти Cм. надрубувати.
Перепійний, -а, -е. Относящійся къ перепою 1. Чуб. IV. 677.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Становище, -ща, с. 1) Положеніе, мѣсто. К. ЦН. 289. 2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився. Мет. 457. 3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища. Мир. ХРВ. 40.
Статут, -ту, м. Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) скомпанувало собі статут. К. ХП. 27.