Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повисікати

Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСІКАТИ"
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Малолі́ток, -тка, м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Мло́сний, -а, -е. 1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ): Сьогодні день дуже млосний. Кіевск. у. 2) Тошный, обморочный.
Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його. Стор. МПр. 13.
Нивний, -а, -е. Полевой.
Порідшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у.
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.