Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ.
Випалити Cм. випалювати.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Колисати, -шу́, -шеш, гл.
1) Колыхать.
2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Колисала мама сина, свого чорнобривця.
Накондуба́читися, -чуся, -чишся, гл. Нахмуриться (о небѣ въ тучахъ). Мерщій, паничу, збірайтесь, а то дивіться, як небо накондубачилось, — мабуть моква буде.
Окона, -ни, ж. Икона. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Трепло, -ла, с.
1) Весло у плота.
2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики.
Унученя, -няти, с. = унуча. Ум. унученятко.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.
