Відколупати Cм. відколуплювати.
Клюпати, -паю, -єш, гл.
1) Стучать.
2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Позмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и змалювати, но во множествѣ.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза.