Верховинець, -нця, м. Горець.
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами.
Ластівка, -ки, ж.
1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Прокинься, моя ластівочко. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони.
2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками.
3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів.
4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася!
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Полежу да посмокчу люльки.
Салдатня, -ні, ж. соб. Солдаты. Ото скільки салдатні.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.