Бойний, -а, -е. О зарядѣ: боевой. Бойний патрон.
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Враговий задирака.
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Лопухува́тий, -а, -е. Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата.
Поміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.
Поновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поновити, -влю́, -виш, гл.
1) Возобновлять, возобновить, 2) Обновлять, обновить. Тогді б ми тінь Олега звеселили і щит його на брамі поновили. Нумо слово рятувать, славу предків поновлять.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга.
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе.
Шпилька, -ки, ж.
1) Булавка. Шпилькою пришпилити.
2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку.
3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами.
4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Ум. шпилечка.