Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиманювати

Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМАНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМАНЮВАТИ"
Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Бавовник, -ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.
Бруд, -ду, м. 1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду. Чуб. V. 332. 2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. Черк. у. У Мил. 21: послѣродовое очищеніе. 3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло. Черниг. 4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс. Полт. г.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися. О. 1862. І. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИМАНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.