Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути.
Бавовник, -ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L.
Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило.
Зненапа нар. = зненацька.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися.
