Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідвиннячко, -ка, с.? Ходім до него колядувати. Чим же він нам дасть? Бідвиннячко на насіннячко. Чуб. ІІІ. 421.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259.
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Н. п.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Зучати, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити. Конст. у.
Кийочок, -чка, м. 1) Ум. отъ і. кий. 2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держить рука. Богодух. у.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Ніколи 2 нар. Никогда. Такий мені, небожата, сон приснився, бодай ніколи не явився. АД. І. 210.
Погіршати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. 2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає. Ном. № 9197.
Притюжина, -ни, ж. = притужина. Міусск. окр.