Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60.
Віч-на-віч, нар. Съ глазу на глазъ; лицемъ въ лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Зами́ти, -ся. Cм. замивати, -ся.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Луди́ти, -джу, -диш, гл. Привлекать, приманивать, заманивать. Вх. Зн. Вх. Уг. 250. До світлиці уступає молодець хороший, жвавий, вус маленький, око каре, волос красний кучерявий, а личенько таки лудить, хоч го трошки снядь присіла. Федьк. І. 127.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Огребом нар.брати. Загребать, обѣими руками брать. Наш титарь так огребом і бере гроші з церкви. Волч. у.
Похрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Похрустѣть.
Репатися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Ном. № 3368. Щоб дійки не репались (у корови). Грин. ІІ. 46.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять. Вх. Зн. 78.