Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поброїти

Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОЇТИ"
Бузинина, -ни, ж. Одинъ стебель бузины. Ум. бузининка. Виросла бузинника, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Жорсто́кий, -а, -е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Ном. № 3300. Чи вже скінчив жорстокі речі? К. Іов. 35. 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий. Чуб. V. 768.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома. Сим. 99.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Околичній и околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Петрушковий, -а, -е. = петрущаний. петрушко́ва уставка. Уставка съ особаго рода узоромъ. Kolb. І. 48.. Cм. петрушечка 2.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Сельський, -а́, -е́ Сельскій, деревенскій. Разу їдного хлопці сельські зговорились меж собою. Рудч. Ск. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.