Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Полиція, -ції, ж. Полиція. А нарешті досталося, що в полиції сидів: Рудч. Чп. 237.
Приємність, -ности, ж. 1) Пріятность. 2) Удовольствіе.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Стрелити Cм. стріляти.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.