Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбутися, -будуся, -дешся, гл. Исполняться, исполниться, совершиться, имѣть мѣсто. Весілля відбулося вчора. 2) = збутись. Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання. Левиц. І. 387. 3) = відбути. Брехнею не відбудешся. О. 1862. І. 32.
Єрети́́чий, -а, -е. Еретическій. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Чуб. V. 1052. Єретичі черкеси. О. 1861. XI. Кух. 9.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Ма́занка, -ки, ж. 1) Мазаніе. Сим. 130. 2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Чуб. VII. 381. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. Левиц. І. 3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ. 4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ). Шух. І. 190.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Туманний, -а, -е. Туманный.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.