Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кістняк, -ка́, м. = кістяк 1. Возила, возила (коняка), а тепер кістняк тліє.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила. Шевч. 328.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати. Желех.
Цегловий, -а, -е. Кирпичный. Драг. 418. Цеглова хата. Канев. у.
Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, гл. Чуждаться кого, удаляться отъ кого. Не цурай мене, серце. Чуб. V. 256. Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. КС. 1883. ІІ. 469. Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. Ном. Цурався сіряка, а тепер і онучі радий. Ком. Пр. № 51.4.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.