Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побожний

Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖНИЙ"
Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Жура́вличок, -чка, м. Ум. отъ журавель.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Новорічний, -а, -е. Новогодній. Желех.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж. Стор. II. 36.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.
Разина, -ни, ж. Разокъ. Ум. рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг. Г. Барв. 190.
Сердзевий, -а, -е. = червоний. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.