Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Відколоти Cм. відколювати.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило.
Молоті́ння, -ня, с. Молотьба, молоченіе. З твоїм молотінням будемо без насіння.
Отощати, -ща́ю, -єш, гл. Отощать. А котрі воли отощали, то ті марно пропали.
Повстрявати, -ряємо́, -єте́, гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло?
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Поскінний, -а, -е. = плоскінний.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.