Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло.
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі.
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився.
Пелех, -ха, м.
1) Клокъ волосъ, шерсти.
2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив.
Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Чогось мені не прядеться.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.