Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює.
Борошенний, -а, -е. Мучной. Борошенна комора.
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ).
Пережидати, -да́ю, -єш, сов. в. переждати, -ду́, -де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає.
Позаводитися, -димося, -дитеся, гл. Завестись (во множествѣ). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися.
Спинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Пішла б на край світа, не спинилась би. Час не спиняється.
Чадити, -джу́, -ди́ш, гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх.
