Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плющити

Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі. Мир. ХРВ. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЩИТИ"
Безживність, -ности, ж. Безжизненность. Желех.
Дігна́ти = Догнати.
Макоти́ря, -рі, ж. Низко остриженная голова. Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею. Мир. ХРВ. 128.
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину. О. 1861. X. 33.
Поз'їзджати, -джаємо, -єте, гл. Съѣхать, уѣхать (о многихъ). Були річки — повсихали, були кращі — поз'їзджали. Чуб. V. 540.
Покмітливий, -а, -е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Сим. 67. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила. Шевч. 623.
Поскородити, -джу, -диш, гл. Забороновать.
Скоромний, -а, -е. Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти. Ном. № 737.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.