Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюта

Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Гн. II. 63. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка. Гол. IV. 318.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮТА"
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Вандрувати, -ру́ю, -єш, гл. = мандрувати. Желех. Фр. Пр. 136.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Кривоніс, -носа, м. Съ кривымъ носомъ. Хоч кривоніс, аби Бог приніс. Чуб. І. 245.
Окономша, -ші, ж. Жена эконома. Левиц. І. 430.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Н. п. Ум. укріпець.  
Учта, -ти, ж. Угощеніе, пиръ. О. 1861. XI. Свид. 12. Прийшли гості.... почалась учта. Св. І. 57.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.