Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Нані́с, -но́су, м. Наносъ.
Паклен, -ну, м. Раст. Acer campestre L.
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына.
Сирота, -ти, об.
1) Сирота. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема.
2) мн. Сироти. Прыщики, выступающіе на тѣлѣ отъ холода. Ум. сирітка, сирітонька, сиріточка.
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
Уклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. уклонитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу.
2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко.
Цегляний, -а, -е. = цегло́вий. Цегляні кошари. Цегляний стовп.