Бовтач, -ча, м. = бовт 1.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Давиться, надавливаться.
2) Быть угнетаемымъ.
3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Ковтун, -на, м.
1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах.
2) Вообще сбившіеся въ комья волосы.
3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія.
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами.
2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів.
3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Лапатий сніг.
Падонько, -ка, м. Судьба (несчастная).
Понасовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. = понасуватися. Брови на очі йому понасовувались.
Поперти, -пру, -реш, гл.
1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів.
2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув.
3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер.
4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий.
Сайдак, -ка, м.
1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний.
2) Годъ рыболовнаго сака.