Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плодючий

Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДЮЧИЙ"
Випросити, -ся. Cм. випрошувати, -ся.
Діва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ді́тися, -нуся, -нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной. 2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Підборкати Cм. підборкувати.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛОДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.