Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плодючий

Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДЮЧИЙ"
Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво! Гол. IV. 522.
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Забабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Переправити, -ся. Cм. переправляти, -ся.
Позбирати, -ра́ю, -єш, гл. = позбірати.  
Рябчик, -ка, м. 1) = рябко 2. Рудч. Ск. І. 201. 2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися. ХС. IV. 16.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛОДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.