Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати.
Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Ум. Горбате́нький.
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине».
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Показитися, -зимося, -зитеся, гл. Взбѣситься (о многихъ).
Послизнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. Як послизнувся, та й упав.
Умиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. умитися, умиюся, -єшся, гл. Умываться, умыться. Вмивайся, молися та за хліб берися. Лебідь буде купатися, а лебідочка вмиватися. Так і вмиється слізоньками.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ум. хвартуши́нка.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.
