Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Гапка, -ки, ж.
1) Петля изъ проволоки для застегиванія платья.
2) Задница.
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля.
Скріпляти, -ля́ю, -єш, гл. Скрѣплять, укрѣплять. Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє.
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана.
Цяточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цята.
2) Раст. Bellis perennis.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня.
Чоловіколюбство, -ва, с. Человѣколюбіе. Нема, щоб за добрі діла, за чоловіколюбство вхопитись.
