Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плихяти

Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИХЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИХЯТИ"
Бердо, -да, с. 1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. І. 256. То же, что и блят. 2) Пропасть. Вх. Зн. 2. Ум. бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. Желех. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут. Брацл. у.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви. Мнж. 192.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Угірковий, -а, -е. = огірковий.
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИХЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.