Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плискач

Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИСКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИСКАЧ"
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Запетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Колосина, -ни, ж. и колосі́ння, -ня, с. Оторванные отъ стеблей колосья, колосья послѣ молотьбы. Вх. Зн. 27.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь). Мнж. 148.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Постриг, -гу, м. 1) Постриженіе. Рк. Левиц. 2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Роскошлати, -лаю, -єш, гл. = роскошкати. Роскошлати волосся. Чуб.
Строкарь, -ря, м. Нанятый на срокъ рабочій. Хотин. у.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИСКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.