Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. 4) мн. Жабры (у рыбы).
Кислоокий, -а, -е. Съ гноящимися глазами. Був тонкий, сухий, високий і гунявий й кислоокий.
Мрець, мерця́, м. Мертвець. Він дуже боявся мерців. Як у мерця очі не заплющені — на вмірущого.
Оснівниця, -ці, ж. Сновальница, сновалка. Cм. снувавка.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Мати понапікала й понаварювала.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).
Склоняти, -няю, -єш, сов. в. склони́ти, -ню, -ниш, гл. Склонять, склонить. Схилив, склонив головоньку аж додолу.
Цілорічний, -а, -е. Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний.