Дя́кон, -на, м. Діаконъ.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Осьмуха, -хи, ж. = восьмуха. Як дві осьмусі, то й чвертка, а як чотирі осьмухи, то буде півхунта
Постернак, -ку, м. = пастернак. Ликом постернаку не викопаєш.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий.
2) Жирный. Ситий борщ.
3) О землѣ: жирный, тучный. Де з ситої землі хліб.
4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина.
5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона.