Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пленіпотент

Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕНІПОТЕНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕНІПОТЕНТ"
Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. Левиц. ПЙО. І. 479. 2) Большое количество.
Випорток, -тка, м. Выпоротокъ, мертворожденное животное. Вас. 198.
Вистерігати, -гаю, -єш, сов. в. вистерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, — я й догадаюсь: побіжу, води їй унесу. Г. Барв. 112. 2) Предостерегать, предостеречь.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Жижу́ха, -хи, ж. = жерелуха.
Лу́женько, -ка и луже́чок, -чка, м. Ум. отъ луг.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. І. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155.
Сварити, -рю́, -риш, гл. 1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Чуб. V. 36. Не свари на мене. Грин. III. 324. 2) Ссорить.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101. Куди не ткнуся, нема поради. Шейк.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. ЗОЮР. II. 35. Рикання їх в чагарниках чувати. К. Іов. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕНІПОТЕНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.