Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пленіпотент

Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕНІПОТЕНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕНІПОТЕНТ"
Відбудування, -ня, с. Возстановленіе зданіи.
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель. Пятигорск. окр.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Позачісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Зачесаться (о многихъ). Дивись, як гарно всі дівчата позачісувались, а ти патлата. Харьк. у.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Похмуро нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50.
Прихильний, -а, -е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Мир. Пов. II. 114. Вони були прихильні до церковної служби. К. Гр. Кв. VIII.
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Шкуряний, -а́, -е́ = шкуратяний. Гарапник шкуряний, плетений. ЕЗ. V. 40. То ще тоді діялося, як шкуряні гроші на світі були. Ном. № 6855.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕНІПОТЕНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.