Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плем'я

Плем'я, -м'я́ти, с. Племянникъ или племянница. Употр. преимущ. во мн. ч.: плем'я́та. Дивись: шишок уже нема, а треба ще братам, плем'ятам, хрещеній матері, кумам... Алв. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕМ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕМ'Я"
Блеснути, -ну́, -не́ш, гл. = блиснути. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. ІІІ. 291.
Висхнути Cм. висихати.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють. Грин. II. 234.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями. Левиц. І.
Кльочка, -ки, ж. = кльока. Вх. Зн. 25.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. ІІ. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. АД. І. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. реміннячко.
Теркила, -ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? Шух. І. 174, 181. 2) Вьюкъ, тюкъ. Вх. Зн. 69. Ум. теркилка.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕМ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.