Грю́кнути, -ну́, -неш, гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін.
Де́рево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. На один раз не зітнеш дерева. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Бо́же де́рево = Біждерево. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько.
Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений.
Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат.
Позахлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Як підемо по воду та як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече.
Порічки, -чок, ж. мн. Красная смородина, Rhus rubrum L.
Преогорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. преогорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє.