Враженя, -няти, с. = вражча. Жиденята-враженята. беруть з хати котенята.
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. 3) — го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться.
Позадівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш?
Порядність, -ности, ж. Порядочность; порядливость. Нема в них порядности. Великого в мене стоїть порядність, щоб чоловік усякої години був рівен.
Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.
Ряст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. б) Corydalis solida Smith. в) Scilla bifolia L. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. топтати ряст — жить, не топтати рясту — умереть. Мабуть уже йому рясту не топтати. Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла.
Свистіти, -щу, -стиш и -щеш, гл. Свистать, свистѣть. Лях як їсти хоче, то свище. В очах мигтить, а в голові свистить. Що в первому садочку соловейки свищуть. Вітер виє звірюкою, свистить попід стріхами.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне.
Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать.
2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Усе вбгав, що в мисці було.
