Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили.
Драп меж. См. дряп.
Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Два рушники довгих та мудро вишитих.
Намере́жити Cм. намережувати.
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми.
Повертати, -та́ю, -єш, сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Він так хвостом і повернув. 2) Возвращать, возвратить. І хто зна, коли мене Бог поверне до своєї господи. 3) Возвращаться, возвратиться. При місяці із ярмарку повертали. 4) Обращать, обратить, превратить. Козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. Щоб ту чорну та знов у білу повернути. Усі гроші повернув на хату, щоб добру зробити. у нівець повернути. Въ ничто обратить. Старшина хоче писаря в нівець повернути. повернути на користь. Обратить въ пользу. Люде повернули оці сили на користь собі.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ.
Топленина, -ни, ж. Расплавленныя вещества. Ум. топлени́нка.
