Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Незграбний, -а, -е. Неловкій, неуклюжій, неповоротливый.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.
Панство, -ва, с.
1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам.
2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство.
3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить.
4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Потурчився, побусурманився для панства великого.
5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Ум. панствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу.
Пишки мн. Перья птенца.
Хавкати, -каю, -єш, гл.
1) Ѣсть съ жадностью.
2) Дышать жабрами.
Червінь II, -веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті.
Шельмованець, -нця, м.
1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей).
2) Клейменый каторжникъ.
